Підприємець з Донеччини перевіз у Дрогобицький район виробництво з бетону й металу. На базі реабілітаційного центру «Назарет» він почав виготовляти тактильну плитку. Це соціальне підприємство, на якому працюють люди, котрі проходять реабілітацію у центрі.
Хто повідомляє: Львівська ОВА, Евакуація.City
Зранку 24 лютого прасував український прапор
Микола Головко жив і працював у Покровську Донецької області. Йому 49, він багатодітний батько. У 2004 році вони разом з дружиною започаткували підприємство, яке займалося виготовленням бруківки, парканів, ґратів та інших виробів з бетону й металу. Розповідає, що майже кожна вулиця у Покровську мала його вироби. І навіть після початку війни на сході України у 2014 році, він із сім’єю залишався на Донеччині та продовжував працювати аж до повномасштабного вторгнення.
«Я брав активну участь у всіляких заходах. Саме на 24-те ми запланували ходу. Ще вранці, вже після того, як російські ракети прилетіли, я дістав праску і почав прасувати прапор. Готувався до мітингу на підтримку України. Та його скасували, а я поїхав шукати пальне. І на заправці одна людина, скажімо так, змінила у моїй голові все. Це була українськомовна людина. І вона сказала мені: «Бачиш, Миколо, що бандерівці натворили?». Я зателефонував дружині, кажу, збирай дітей, речі, документи – ми їдемо», – згадує Микола Головко.
Пів року Микола зі сім’єю прожив на Закарпатті. Там родина оселилась у баптистській спільноті села Великі Лучки й два місяці вони жили безкоштовно.
Майже уся родина Головко. На фото немає лише старшого сина, який живе у Києві. Фото: з архіву Миколи Головка
Згодом сім'я переїхала у Трускавець, чоловік певний час працював масажистом. Та кілька тижнів тому перемістив своє підприємство у село Добрівляни Дрогобицької громади.
«Микола Головко та його дружина отримали допомогу як релокований бізнес від обласної військової адміністрації – по 100 тисяч гривень», – повідомив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Гринів.
«Буде класна історія, якщо ці люди будуть виготовляти щось корисне»
На базі реабілітаційного центру «Назарет» підприємець започаткував соціальне підприємство. Серед його працівників – люди, які відновлюються в центрі. Вирішили виготовляти тактильну плитку, яку встановлюють на тротуарах для незрячих.
«Я вирішив, що люди, які перебувають у центрі, мають якісь труднощі, їх там реабілітують, і буде класна історія, якщо ці люди будуть виготовляти щось корисне, наприклад, для людей з інвалідністю. І я закупив форми для тактильної плитки», – пояснює чоловік.
Дружина Миколи, Наталя, і тактильна плитка, яку вони виготовляють.Фото: з архіву Миколи Головка
Бетонні плити вже возять у Львів та встановлюють на тротуарах міста, аби люди із порушенням зору могли безпечно пересуватись вулицями. Також частину прибутку підприємець планує перераховувати на потреби спільноти «Назарету».
«Треба робити. Треба діяти. Треба шукати всі можливості. Використовувати ті, що є. Все буде добре. Все буде Україна», – підсумовує Микола Головко.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
