У переддень Водохреща християни відзначають другий Святий вечір або вечір Голодної куті. Щорічно 18 січня вшановується Хрещення Господнє. Друга назва Святого вечора – Вечір Голодної куті не випадкова, адже протягом усього дня не можна вживати будь-яку їжу, аж поки вода не освятиться у храмах.
Розповідаємо про традиції цього дня та особливості його святкування на Дрогобиччині.
Традиції на другий Святий вечір
Другий Святий вечір багатий на звичаї. Чого лише варте щедрування, мабуть, найяскравіша традиція, яка протягом століть не втрачає своєрідної магічності. Та сьогодні цей звичай зберігся лише в деяких регіонах України, зокрема й на Галичині. У цей день звідусіль линуть щедрівки, хоча у деяких місцевостях щедрування традиційно відбувається 13 січня, під час свята Меланки, у переддень Старого Нового року.
З першою вечірньою зіркою українці сідають за святкову вечерю. На столі переважають пісні страви: вареники, риба, голубці, кутя, узвар, а на кутах столу розміщують часник, який впродовж року захищатиме родину від усього негативу. А саму вечерю починають з освяченої води.
Особливості святкування у Дрогобичі
Місцеві мешканці поділились своїми особистими родинними традиціями святкування Другого Святого вечора. Дрогобичани розповідають, що традиції вечора Голодної куті зберігають своєрідну таємничість.
Одним із таких звичаїв є вмивання рук та обличчя особливою водою, в якій перед цим промивали пшеницю. Саме вона є символом родючості, достатку та здоров’я. З покоління в покоління такий звичай шанувався у багатьох сім’ях на Заході України.
“Завжди згадую, з якою повагою і теплом ставилась моя бабуся до цієї традиції. Вже дуже багато років цей звичай залишається одним із найбільш шанованих у нашій сім’ї. Та деякі гості нашого дому часто дивуються, кажуть, раніше про це навіть не чули. Мої рідні завжди наголошували не забувати про родинні заведення, а цінувати і прививати їх своїм дітям,” – каже дрогобичанка Світлана.
У чому особливості святкового столу
Ще одним символом свята вже багато століть залишається дідух, як культ роду. Основна його функція – забезпечення багатого врожаю та вшанування померлих пращурів, саме тому такий сніп пшениці називається дідухом. Ввечері голова сім’ї виносить сніп пшениці, який приносили в дім 6 січня, на Святвечір, та спалює його на городі: відповідно до структури зимової обрядовості, душі померлих пращурів запрошували на святкування, а потім, у певний час, відпроваджували.
“У нашій сім’ї дідух завжди був чимось дуже шанованим. Щороку, на Святвечір ми усією родиною спостерігаємо за тим, як дідусь заносить в дім дідуха. Перед цим, моя тітка завжди дуже гарно оздоблює сніп різнобарвними стрічками, сухоцвітами, ягодами калини, та навіть фарбує деякі колоски у зелений, жовтий та оранжевий кольори. Ця традиція зберігається в нашому домі донині”, – ділиться дрогобичанка Юлія.
Дідух, як символ змових святФото: unsplash.com
Дідухом, за поясненням старшої наукової співробітниці Інституту народознавства НАН України Лесі Горошко-Погорецької, цей сніп називався тому, що був символом померлих пращурів. Саме через це його і виносили з хати наприкінці свят: відповідно до структури зимової обрядовості, душі померлих пращурів запрошували на святкування, а потім, у певний час, відпроваджували. Зараз він виконує більше естетичну функцію.
Та улюбленим звичаєм для дорослих і дітей на думку багатьох є знаходити “сюрприз” у варениках. Це можуть бути копійки, сухофрукти, горіхи та навіть часник. Якщо попався такий “щасливий” вареник – впродовж року варто очікувати щастя, успіх та достаток.
Прикмети на 18 січня
Кілька народних прикмет 18 січня:
- Сильна хуртовина у цей день - до щедрого врожаю.
- Вночі не видно зірок на небі - восени буде мало грибів.
- Сніг вранці - буде багато хліба.
- Чим раніше в цей день піде сніг, тим раніше настане весна.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
