Згідно з постановою Кабміну від 14 серпня 2019 року №827 міські ради повинні були до 1 липня 2021 року подати Міністерству захисту довкілля і природних ресурсів свої державні Програми моніторингу якості повітря.
Ми вирішили перевірити, чи виконується ця постанова у Львові та який стан справ з вимірюванням якості повітря в обласному центрі Львівщини.
Контроль якості повітря в Україні – чому важливий та як втілюється
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 80 відсотків різних хвороб виникають через те, що люди дихають забрудненим повітрям. Щороку у світі від забруднення повітря передчасно помирають мільйони людей. Ще кілька мільярдів щодня змушені дихати насиченим пилом та отруйними сполуками повітрям. Серед найбільших забруднювачів повітря на перше місце ставлять автотранспорт, на друге – промисловість, а на третє – пожежі.
Проте, ми не завжди задумуємося, чим ми дихаємо. Згадуємо про це, лише коли починаємо задихатися. Ось тоді і цікавимося, чим же насичене наше атмосферне повітря. Або ж скаржачись лікарю на здоров’я, яке раптом похитнулося, ми починаємо ставити питання та шукати відповіді, в тому числі й на питання: "Чим я дихаю?".
А дізнатися про це можна тільки якщо ретельно та систематично моніторити викиди в повітря. Саме для цього в Україні і запровадили Програму моніторингу якості повітря.
Завдяки цим постам з'являється можливість збирати повну інформацію про стан повітря на певній території в режимі реального часу. І на підставі цих даних ухвалюються рішення, як поліпшити якість повітря на цій території.
Що кажуть чиновники
Як повідомила начальниця управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради Олександра Сладкова, Львів ще досі не має своєї Програми моніторингу якості повітря, хоча на вулиці – жовтень 2022 року, а подати мали би ще влітку минулого року.
"Програма готова на дві третини. Остаточно вона має бути готовою та затвердженою до кінця цього року", – пообіцяла вона.
За словами Сладкової, депутати, на початку роботи над бюджетом, не передбачили коштів на природоохоронний фонд. Саме з цього фонду повинні б були профінансувати роботи на розробку вищезгаданої програми. Коли цю помилку помітили, то її виправили. Саме тому й не було вчасно розроблено програму.
Центр ЛьвоваФото: Фото автора
Водночас за словами пані Олександри, моніторинг повітря у Львові ведеться. Так, програма моніторингу якості повітря передбачає встановлення у місті від чотирьох до десяти пунктів спостереження, які включають абсолютно все: рівень пилу в повітрі; рівень шкідливих домішок, як от оксиду вуглецю, діоксину сірки, сірководню та інших; швидкість та напрямок вітру, температуру, вологість та атмосферний тиск.
"Одна така станція у Львові вже стоїть на Пластовій, 13, на території очисних споруд. На сайті «Зелене місто» можна подивитися показники якості повітря. У Львові планують встановити ще дві-три. А як будемо заможнішими, то й більше таких станцій", – говорить Олександра Сладкова.
Чиновниця також пояснила, що станції будуть стояти в проблемних місцях Львова. А ось де у Львові проблемні місця – буде визначено у вищезгаданій програмі, якої ще нема. Вартість однієї такої станції – два мільйони гривень.
Крім того, у Львові вимірюють концентрацію дрібнодисперсного пилу в повітрі. Таких станцій, згідно з даними Savecobot, у Львові є 78. Проте начальниця управління екології та природних ресурсів висловлює сумніви у правильності даних, які показують ці пристрої.
"Їхні дані про щось говорять. Але вони не є офіційними приладами. І вони вимірюють тільки пил. А щоби мати всі показники, потрібно вимірювати більш потужними приладами", – застерігає вона.
Також у Львові вимірюють якість повітря на найбільш завантажених перехрестях. Проте, на жаль, таке вимірювання відбувається раз у квартал. І така періодичність вимірювань навряд може показати реальну картину забруднення повітря на цих перехрестях – з цим може впоратись тільки постійний моніторинг.
Вимірюють якість атмосферного повітря за такими показниками:
- вуглець оксиду;
- азот оксиду;
- азот діоксиду;
- ангідрид сірчистий.
Обрано саме ці показники, тому що, до прикладу, оксид азоту може спричинити отруєння, яке призводить до набряку легень, а, отже, – до смерті. Оксид вуглецю – це всім нам добре та сумно відомий чадний газ, який не має запаху, але який запросто призводить до смерті через удушення. А ангідрид сірчистий за звичайних умов є безбарвним газом з різким задушливим запахом, який викликає задишку та запалення легенів, якщо тривалий час перебувати в зоні його розповсюдження.
Одне з перехресть Львова, де відбувалися заміриФото: Фото автора
Найбільш забрудненими з перевищенням за двома і більше показниками виявились:
- перехрестя вул. Городоцька – вул. Збиральна;
- перехрестя вул. Шевченка – вул. Ковча;
- перехрестя вул. Мазепи – вул. Миколайчука;
- перехрестя вул. Сяйво – вул. Широка – вул. Левандівська;
- перехрестя проспекту Червоної Калини – вул. Хуторівка та інші.
Що кажуть депутати
Голова депутатської комісії екології, природокористування та енергозбереження Львівської міської ради Володимир Лучишин у розмові з нами зазначив, що стан атмосфери – один з головних екологічних факторів і можливість спостереження за ним у динаміці є надзвичайно важливою.
"Програма дає можливість ухвалювати правильні управлінські рішення в різних напрямках діяльності міста: від транспортної до промислової", – зазначив він.
За словами депутата, зараз програму моніторингу якості атмосферного повітря у Львові розробляє управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради спільно з науковцями географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка.
Всього у Львові планують встановити чотири станції моніторингу. Але точні локації на сьогодні ще не оприлюднено.
"Є ще потенціал у тому, що будівельні підприємства міста мають свої аналізатори стану повітря і їх також в перспективі можна залучити до загальної системи моніторингу атмосферного стану", – говорить Володимир Лучишин.
Вищезгадані аналізатори будівельні фірми розташовують коло будівельних майданчиків та новобудов, аби контролювати якість атмосферного повітря і не допускати перевищення концентрації основного забрудника повітря – дрібнодисперсного пилу.
Що кажуть активісти
Львів'янка Мар’яна Куц мешкає в мікрорайоні Кривчиці у Львові. Тут розташовані очисні споруди ЛКП "Львівводоканал". І повітря насичене, м'яко кажучи, не надто приємними ароматами.
За її словами, у 2019 році мешканці цього мікрорайону об'єдналися і почали вимагати від місцевої влади встановити на очисних спорудах пункт моніторингу. Адже ніхто з жителів не знав, чим вони дихають і якої шкоди завдають викиди в повітря від роботи очисних споруд.
У 2019 році мешканці навіть зареєстрували відповідну петицію на сайті електронних петицій, в якій вимагали встановити такий пункт моніторингу. Коли петиція набрала необхідних 500 голосів, то доцільність встановлення такого пункту підтримали депутати Львівської міської ради. Згодом було оголошено тендер і пункт моніторингу атмосферного повітря встановив переможець тендеру науково-виробниче підприємство Novus Cybernetic.
Показники саме з цієї, єдиної в місті стації вимірювання якості повітря, виводяться на сайті "Зелене місто"
Станція вимірювання якості повітряФото: city-adm.lviv.ua
"На показники цього пункту моніторингу повітря потрібно звертати увагу. Тому що, якщо є перевищення аміаку, чи сірководню, чи діоксидів, то це впливає на стан здоров'я людини. Доволі серйозно впливає: від звичайнісіньких алергій до онкозахворювань. І тоді б підприємство, за яким фіксується це забруднення, повинно проводити заходи, які б зменшували кількість викидів шкідливих речовин. Але у Львові здоров'я людей не в пріоритеті", – констатує активістка.
За її словами, усі мешканці району лікувалися в одному поліклінічному відділенні. І там лікарі зазначали динаміку росту алергічних та бронхіальних хвороб.
Мар’яна Куць також розповіла, що завдяки цьому пунктові мешканці вже зібрали інформацію про стан повітря за останні два роки і помітили, що викиди сірководню та аміаку мають перевищення значень.
Також за даними Головного управління статистики у Львівській області, на Львівщині лідирують хвороби органів дихання. Так, за рік, в середньому, тут фіксують уперше зареєстрованих випадків в межах від 926 до 1130 осіб.
А як це працює в інших містах
Одним з міст України, де програма моніторингу якості атмосферного повітря вже розроблена і втілюється, є Київ.
Як розповів нам начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний, система спостереження за якістю атмосферного повітря у Києві налічує 51 станцію. Інформація про забруднення повітря виводиться на сайт управління екології та у застосунок "Київ цифровий". Всі дані оприлюднюють онлайн в режимі реального часу.
"Спочатку ми розробили концепцію програми моніторингу атмосферного повітря – це було ще у 2019 році. У 2020 році придбали дві перші станції моніторингу. І наступного року – ще три. Паралельно з цим ІТ-департамент міста закупив ще 46 індикативних датчиків. Індикативні датчики – менші, до них висуваються менш суворі вимоги, у них менша частота виміру. Але дані з цих двох типів датчиків – індикативних та стаціонарних референтних – доповнюють одні одних", – каже він.
Мапа датчиків у Києві
За словами Олександра Возного, всю інформацію система збирає, аналізує та зберігає на сервері. Ці дані згодом використають для розробки довгострокової та короткострокової програми поліпшення атмосферного повітря.
"Зараз, під час повномасштабної війни, наші мешканці отримують правдиву інформацію про якість атмосферного повітря та кількість забруднювальних речовин у повітрі. Ми задовольняємо суспільну потребу в отриманні перевіреної інформації про те, чим люди дихають", – зазначив начальник управління екології та природних ресурсів КМДА.
Фахівець також зазначив, що особливу увагу якості повітря приділяли під час бойових дій навколо Києва. Моніторинг показав, що з 18 березня і до кінця місяця у Києві спостерігалося погіршення якості повітря. А в ніч на 19 березня концентрація пилу в атмосферному повітрі перевищувала граничну допустиму у 2.5 раза.
Таке погіршення настало внаслідок пожеж, спричиненими бойовими діями на околицях міста і низької швидкості вітру.
Концентрації інших забруднювальних речовин, за якими здійснювалося спостереження – оксид та діоксид азоту, оксид сірки, озон, формальдегід, оксид вуглецю, сірководень – також зросли, але не перевищили гранично допустимих норм.
Що по висновках
Якість повітря – один з ключових показників якості міського середовища. Контролювати якість повітря – необхідно, якщо ми хочемо жити здоровим життям.
Програма моніторингу якості повітря допомагатиме у цьому: наявні пости, джерела забруднення, мапи розсіювання забруднювальних речовин, а також проєктування кількості та місць розміщення нових автоматизованих постів моніторингу – все це у підсумку допоможе ухвалювати рішення щодо того, як поліпшити якість повітря в країні.
Головне, щоб моніторинг не залишався на папері.
***
Цей матеріал видано в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та авторкам цього матеріалу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГО "Екодія".
