Під час воєнного стану зміни торкнулись усіх сфер життя, зокрема медицини. Лікарям та медсестрам випало чимало випробувань: реформа та укладення договорів з Національною службою здоров'я, пандемія, а тепер – війна. Редакція Дрогобич.City дізнавалась, як нині у громаді працює сфера охорони здоров'я? Чи були проблеми з виплатою зарплат та як організували роботу з переселенцями? На ці питання відповідав керівник відділу охорони здоров'я Дрогобицької міськради Володимир Чуба. Водночас журналісти сайтів The City перевірили, як працюють лікарні в інших областях.
Що змінилось в роботі лікарів з початком війни
За словами Володимира Чуби з початком воєнного стану в лікарів побільшало роботи. Тепер вони надають допомогу, окрім своїх пацієнтів, вимушено переселеним. Також приймають тих, хто проходить медичний огляд за направленням військово-лікарської комісії. При цьому медперсоналу стало менше, адже частина мобілізована, але за ними зберігаються робочі місця.
Також свої корективи в роботу лікарень вносять періодичні загрози з повітря. Під час оголошення повітряної тривоги медперсонал має сам піти в укриття та допомогти спуститись пацієнтам. Тож у стаціонарних відділеннях лікарні довелось організовувати роботу з урахуванням цих особливостей.
Про вимушену реорганізацію та зарплати
Посадовець не приховує, що громада мала проблеми із заборгованістю зарплати медперсоналу. І це було пов'язано з тим, що окремі комунальні заклади охорони здоров'я не відповідали умовам НСЗУ та були фінансово неспроможними. Також був ризик розірвання договорів з НСЗУ, тож ці заклади могли просто зачинитись. Тож довелось застосувати класичний сценарій для розв'язання цієї проблеми — реорганізацію. Наприклад, комунальні неприбуткові підприємства – Дрогобицьку міську лікарню №5 та Дрогобицьку міську стоматологічну поліклініку об'єднали з фінансово спроможним закладом Дрогобицькою міською поліклінікою.
Керівник відділу охорони здоров'я міськради зазначив, що такий крок дозволив уникнути закриття неприбуткових медичних закладів. У пологовому будинку, який наразі функціонує, приймають пологи у дрогобичанок та евакуйованих. У місті вже стало традицією вручення подарунків від громади для новонароджених малюків.
Щодо підвищених зарплат лікарям, медперсоналу, які затвердив Кабінет Міністрів України, то вони у Дрогобицькій громаді виплачуються, – запевнив Володимир Чуба.
Як організували роботу з переселенцями в медичних закладах Дрогобича
У Дрогобичі організували декілька напрямків, які дозволяють надавати медичну допомогу майже 12 тисячам переселенців, які наразі знаходяться на території громади.
Перший і важливий аспект — співпраця з Гуманітарним координаційним центром Дрогобича. Одразу при реєстрації вимушено переселені отримують потрібні контакти стосовно медичних послуг у громаді. Також з евакуйованими, які проживають у школах, гуртожитках, працює середній медичний медперсонал цих закладів. Це дозволяє надати базову медичну допомогу.
Ті переселенці, які проживають у приватному секторі можуть звернутись до сімейних лікарів самостійно. Під час пандемії у Дрогобицькій міській поліклініці запустили кол-центр за номерами: (0324) 41-92-55 та (067) 26-00-103. Наразі він виконує одну з важливих функцій — координує евакуйованих, які звертаються за медичною допомогою.
За потреби амбулаторної чи стаціонарної медичної допомоги, пацієнти скеровуються на консультації та обстеження в поліклініки (якщо є необхідність, виїжджає спеціаліст). Якщо потрібна госпіталізація, то пацієнти отримують відповідні направлення.
Система рентгенівської діагностики у Дрогобицькій поліклініці Фото: Дрогобицька міська рада
Також у Дрогобичі діти переселенців можуть отримати планові щеплення після огляду лікарем.
Уся медична допомога, яку компенсує НСЗУ відповідно до укладених пакетів Програми медичних гарантій 2022 та згідно з укладеними договорами. Подивитись перелік послуг можна на дашборді НСЗУ.
Як працюють лікарні та лікарі в інших містах України
Торецьк
У прифронтовому Торецьку працюють сім амбулаторій та два фельдшерсько-акушерські пункти. У лікарні облаштували бомбосховища, підготували хірургічне відділення, щоб можна було робити операції в умовах ракетних обстрілів. У громаді також працює паліативна бригада, яка адресно надає допомогу онкохворим, лежачим та пацієнтам після інсульту. Лікарі як вузького профілю, так і сімейні лікарі, зараз працюють майже цілодобово. В міській лікарні лишилось наразі дві третини штату. Детальніше за посиланням.
Гадяч
Гадяцька міська лікарня допомагає всім, хто звертається. У суботу та неділю надають невідкладну медичну допомогу. На початку війни тут посилено надавали допомогу хірурги. Наразі збільшилось роботи в акушерів-гінекологів, які лікують евакуйованих жінок та приймають пологи. Більше інформації про роботу лікарів у Гадячі читайте за посиланням.
Мелітополь
У місті працюють усі державні лікарні, зокрема, лікарня інтенсивної медицини та станція швидкої допомоги, так звана «зелена поліклініка». Територіальне медичне об'єднання «Лікарня інтенсивної терапії» залишилося головним медичним закладом для мелітопольців, де працює хірургія, кардіологія та інші відділення. Там роблять більшість звичайних операцій, лікують запальні процеси, грижі, переломи тощо. З окупованого міста виїхало близько половини лікарів. Ті, хто залишився, працюють понаднормово, чергують за трьох-чотирьох своїх колег. Більше про роботу лікарів у Мелітополі читайте за посиланням.
Гуляйполе
У Гуляйполі, де ведуться бойові дії, працюють Гуляйпільський центр первинної медико-санітарної допомоги та Гуляйпільська міська лікарня. У первинці лишився один директор. Він і веде прийом пацієнтів, і продовжує очолювати установу. Гуляйпільська міська лікарня також продовжує працювати в межах можливостей, адже частина медичного персоналу виїхала.
Місто з першого березня знаходиться без освітлення та водопостачання. Ліки шукають через волонтерів, обласну адміністрацію, Червоний хрест тощо. Детальніше читайте за посиланням.
