Олександр Максимов — митець, куратор, актор і культурний менеджер, наприкінці 2021 року став керівником дрогобицького комунального регіонального радіо «Франкова земля», яке існує понад 24 роки.
Олександр відомий у місті: з 2016 року проводить у Дрогобичі фестиваль сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez. Є співорганізатором фестивалю сучасного мистецтва Dro.Art.Day, координатором Міжнародного фестивалю Бруно Шульца, куратором мистецької резиденції «Магічні соляні міста» у Дрогобичі та зацікавлює своїми перформансами.
Дрогобич.City поспілкувались з Олександром про подальший рух радіо «Франкова земля», цьогорічний приїзд мобільного павільйону від House of Europe (Дому Європи) та майбутню практику у команді Jam Factory Art Center.
Про радіо «Франкова земля»
Ви стали керівником радіо «Франкова земля». Маєте основну концепцію того, якою має бути радіостанція? Які мають бути зміни?
З колективом радіо "Франкова земля"
Моєю концепцією є зберегти бренд та історію радіо, його автентичність й водночас оновити до сучасних тенденцій та потреб слухачів. Мені б хотілося, щоб це радіо було доступним та цікавим для більшості, але водночас не втрачало своєї нішовості.
Знаю, що це складно. Бо якщо ти робиш продукт масовим – то мусиш орієнтуватись на відповідну аудиторію. Натомість якщо зберігати певну автентику, нішовість, тоді знайти свого слухача набагато складніше. Тут важливо втримати баланс.
Водночас хотілось, щоб радіо стало таким собі локальним голосом мешканців. Розповідало про культуру, соціальні ініціативи, політику. Розповідало про актуальне, але водночас занурювало б людей в історію міста.
Український фанк – це якісна й унікальна музика, котра не втрачає своєї актуальності й сьогодні вона інспірує багатьох молодих музикантів до створення власного музичного продукту.
Що вже вдалось змінити?
Вдалось попрацювати над візуальною концепцією радіо. Зараз працюємо над створенням сайту. Також оновили айдентику радіо. Запустили нові дизайнерські рішення – візуалізація соціальних мереж, лого, структура тощо.
Також оживили наші ефір – запрошуємо цікавих гостей, співрозмовників, даємо можливість розвивати авторські програми, експериментуємо з темами для ефірів. По суті, до нас може прийти будь-хто, хто має цікаву ідею щодо ефіру – і ми даємо можливість висловитись.
Технічна сторона радіо, штат та інші моменти потребують певного фінансування, якого у нас поки немає.
Великі радіостанції можна слухати на кожному смартфоні. Як з ними конкурувати місцевим чи комунальним?
Ми не збираємось аж ніяк ні з ким конкурувати. Тому що, звісно, це не наша історія. Для нас пріоритет – стати голосом мешканців маленького міста. Бути взаємною екосистемою з громадою, спільнотами та усіма тими, хто долучається до творення локальної історії.
Про навчання культурному менеджменту
У грудня 2021 року ви у рамках стипендії імені Маркіяна Іващишина, ви отримали можливість тримісячного стажування у партнерів проєкту — Jam Factory Art Center. Які сподівання від стажування? Є те, чому б хотілось навчитись?
(Довідково: Навесні 2021 створена стипендія імені Маркіяна Іващишина, яка призначена для тих, хто продовжує його справу: створює, розвиває, організовує і тримає культурні ініціативи у своїх містах, середовищах, спільнотах. Стипендіальний фонд (зібраний на основі благодійних внесків бізнесменів, митців, культурних діячів) становитиме щорічно до 100 тисяч гривень, і використати їх можна виключно як “інвестицію у особистість” – на навчання чи підвищення кваліфікації).
Хотілось би передусім навчитись досвіду у професійному культурному менеджменті. Ні для кого не секрет, що усі ми (ті, хто займається культурним менеджментом) – це самоуки. Тобто кожен намагався самостійно і якось дуже локально отримувати та здобувати досвід культурного менеджера.
Мар'яна Хемій і Олександр Максимов – перші стипендіати імені Маркіяна ІващишинаФото: Мистецька рада Діалог
Для мене це безперервний розвиток. Тому стипендія ім. Маркіяна Іващишина – це можливість отримати навички та розуміння проєктного, культурного менеджменту вже у більш професійному контексті. Водночас презентувати й власні напрацювання. Можливо, для когось вони стануть корисними. Зрештою, очікую від стипендії взаємного балансу та мотивації до нових справ.
Про мобільний павільйон House of Europe у Дрогобичі
Розкажіть про мобільний павільйон від House of Europe (Дому Європи). Як це вдалось організувати та чому це важливо для Дрогобича?
Ми перемогли у конкурсі від House of Europe серед малих міст України. Йдеться про нашу громадську організацію «Дро.Арт», де я засновник, а співзасновниця моя дружина – журналістка, письменниця Маріанна Максимова.
Разом з дружиною Маріанною МаксимовоюФото: Facebook-сторінка Олександра Максимова
І я вважаю це дуже крутим показником того, що рухаємось у правильному напрямку! Якщо чесно, я точно знав, що Дрогобич просто мусить бути у цьому списку переможців, оскільки це місто, котре ідеально вписується у концепцію мобільного павільйону.
Плануємо, що мобільний павільйон, який приїде цьогоріч, працюватиме три тижні. За цей час хочемо перетворити Дрогобич у справжній Дім Європи, де відбуватимуться концерти, виставки, лекції, воркшопи.
Чи важко розвивати культуру у місті, яке не є обласним центром України? Що вас мотивує?
Інколи мені здається, що набагато важче розвивати культуру у великому місті (посміхається).
Так, тут потрібно пояснювати, що таке сучасне мистецтво і чому воно є потрібним та цікавішим, аніж застарілі форми регіональної культури. Але якщо після такої роботи ти бачиш результат, то це і є мотивація.
Колись у Дрогобич ніхто не знав, що існує джаз. Або радше його не слухали. А коли мені вшосте вдалось провести Міжнародний фестиваль Jazz Bez і щороку на концерт приходять сотні глядачів – це і є цінність у творенні культури в малих містах.
Які маєте творчі плани чи проєкти на цей рік?
З актором Ігорем СтахнівимФото: Facebook-сторінка Олександра Максимова
Готуємось до фестивалю Шульцфест, зараз знову повертаюсь до театру, спектаклів (бо я актор театру). Ну, і ніколи не знаєш, які нові ідеї прийдуть до голови та котрі з них вдасться реалізувати. Але знаю точно, що хочу працювати з локальним контекстом і тим простором, в якому перебуваю тут-і-зараз.
