В Умані завершується реалізація грантового культурно-мистецького проєкту «Диво на стіні», що присвячений художницям Ірині і Софії Гоменюк. Реалізація проекту стала можлива завдяки фінансовій підтримці Українського культурного фонду. Уманчан і гостей міста знайомили із творчістю сестер, вчили малювати як мисткині і навіть усі разом створювали мистецькі локації.
Як з’явилась ідея проєкту?
Проєкт «Диво на стіні» об’єднав велику кількість людей із різних сфер.
— В 2020 році, щойно Український культурний фонд оголосив конкурс грантових проєктів, міський голова Ірина Плетньова закликала поширити цю інформацію серед якнайбільшої кількості уманчан, щоб громадські організації, підприємці, комунальні установи могли взяти участь. Таким чином було подано сім грантових заявок і виграно три грантових проєкти, — говорить координаторка проєкту і головний спеціаліст відділу економічного розвитку, транспорту та інвестицій Уманської міської ради Людмила Гекалюк. — Ми допомогли реалізувати цю ідею, познайомили Уманський краєзнавчий музей із ГО «Світ компетенцій» і усі гуртом з ідеї зробили чудову грантову заявку, яка потім вилилась у проєкт «Диво на стіні». І, я думаю, що всі, хто долучався до нього, відчули його родзинку.
Команда культурно-мистецького проєкту «Диво на стіні»
Керівниця проєкту «Диво на стіні» Наталія Білоус розповідає, що за останні роки Уманський краєзнавчий музей активно долучався до участі у грантових проектах. Але «Диво на стіні» став першим проєктом, який фінансувався Українським культурним фондом та Державною агенцією розвитку туризму і реалізовувався в Уманському краєзнавчому музеї.
— Коли отримали пропозицію взяти участь у грантовому проєкті Українського культурного фонду, думали, яку ж тему обрати — щоб вона була цікава, нова і притаманна саме нашій місцевості. А у фондах Уманського краєзнавчого музею зберігається 109 розписів сестер Ірини і Софії Гоменюк, проте їхня творча спадщина не вивчалась мистецтвознавцями чи науковцями, виставок їхніх робіт в останні 40 років не відбувалось. Саме тому вирішили взяти цю тему, адже вони уродженці села Війтівка (нині Родниківка), творили і працювали на Уманщині, — розповіла пані Наталія.
Хто такі Ірина і Софія Гоменюк
Художниці Ірина і Софія Гоменюк
Вони народилися на початку ХХ століття — Ірина у 1913 році, Софія у 1921-му. Любов до мистецтва майбутнім відомим художницям спочатку прививали батьки, адже тато був різьбярем по дереву і віршувальником, а мама — ткалею, а згодом цю справу продовжила рідна тітка, яка вчила розписувати хати. Вони розпочинали із розмальовування стін, печей і коминів у своїй хаті, потім у оселях односельців. І так любов до малювання і рідної природи проросла у них на все життя.
Та життя було не надто ласкавим — за два роки після народження Софії батьки померли. Спираючись на досить скупі біографічні факти жінок, ми можемо лише уявляти, які випробування вони пройшли. Зміна влади і революція, сирітство, дитячий будинок, куди потрапила Софія, Голодомори, Друга світова війна, втрата коханих і близьких, повоєнні роки, важка праця — вони пережили усе це і зуміли творити у своїх картинах яскравий світ, змальовуючи природу, побут. Вони вміли робити фарби на основі глинок і пензлики із лісової трави.
Сестри Ірина і Софія Гоменюк
— Лише у 60-х роках минулого століття наш земляк Нарціс Якович Кочережко — дослідник, історик, мистецтвознавець, дізнався про сестер, знайшов їх та дав поштовх, після тривалої перерви через Другу світову війну, знову взятися за пензлі і спонукав малювати. За час їхнього життя у радянський час було багато виставок, їхні роботи були представлені навіть у Японії, тобто Ірина і Софія були визнані за життя майстринями наївного декоративного розпису. Вони винайшли більше тисячі елементів саме настінного розпису і жоден із майстрів до сьогодні не зміг їх перевершити, — розповідає Наталія Білоус.
Вони не вчилися живопису, але творили від усієї душі. Їхні розписи сьогодні зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї — це 109 картин: пензлю Ірини належать 60, пензлю Софії — 49. Також із творчістю сестер можна познайомитися в Київському державному музеї народного декоративного мистецтва України, Черкаському обласному художньому музеї, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Запорізькому художньому музеї, є вони і в приватних колекціях.
Завдання і результати проєкту «Диво на стіні»
Культурно-мистецький проєкт «Диво на стіні» спрямований на збереження та популяризацію нематеріальної культурної спадщини Уманщини через ознайомлення з творчою діяльністю майстринь з настінного розпису — Ірини та Софії Гоменюк і збереження народного настінного розпису Уманщини саме через роботи художниць.
Команда проєкту вирішила знайомити уманчан і гостей міста із творчістю сестер Гоменюк під час майстер-класів, на яких усі охочі розписували за мотивами мисткинь тканину, кераміку, малювали на папері і стінах. Також одним із завдань було оформлення 20-ти картин Ірини і Софії у сучасні рамки та оцифрування усіх 109-ти розписів сестер, щоб створити каталоги.
— В рамках реалізації проєкту «Диво на стіні» проведено три пересувні виставки, 25 майстер-класів, учасниками яких стали понад 200 осіб, створено мистецькі локації: розписані стіни Музею культури та побуту Уманщини та бутафорна хата, яку розмальовували розписами сестер Гоменюк усі охочі на День міста, — говорить керівниця проєкту Наталія Білоус.
Масштабними художніми планами проєкту було створення мистецьких локацій у Музеї культури і побуту Уманщини та арт-об’єкту «Бутафорна хата», яку всі охочі розмальовували на День міста. В музеї ж художники і учасники майстер-класів розписали дві стіни — на зовнішній зображене «Дерево життя» Уманщини, а на внутрішній відтворили картину Софії Гоменюк «Вінок рукам працьовитим», яку обрамляє розпис «Хмелики» Ірини Гоменюк.
Внутрішня стіна Музею культури і побуту Уманщини, розписана під час проєкту
— Під час проєкту ми поставили собі за ціль відтворити розписи сестер Гоменюк. Над створенням мистецької локації працювали команда проєкту «Диво на стіні», уманські художники під керівництвом Олени Семенової та залучені волонтери, — розповідає Наталія Білоус. — Працюючи над розписом стіни, ми дотримувалися кольорової гами робіт майстринь, підбирали кольори, оскільки сучасні фарби відрізняються від тих, з якими працювали майстрині. Над створенням даної мистецької локації було дуже цікаво працювати, тому що це — новий досвід та знайомства з людьми. І дуже приємно, що ми долучили до створення цієї мистецької локації багато людей і самі здобули відповідні знання і вміння.
Команда проєкту працювала на перспективу, щоб про розписи сестер Гоменюк не забували і продовжували знайомитись із їхньою творчістю. Саме з цією метою і створювали мистецькі локації, арт-об’єкт, сувенірну продукцію і, звичайно, каталоги.
— Проєкт «Диво на стіні» передбачає виготовлення широкої лінійки сувенірної продукції: футболки, магніти, календарики, еко-сумки, розмальовки. Основний продукт проєкту — цифровий та друкований двомовний каталог робіт сестер Гоменюк. Така широка лінійка сувенірної продукції сприятиме кращій популяризації розписів сестер Гоменюк, оскільки на ній зображені саме роботи сестер Гоменюк.
Наприклад, на календариках розміщений QR-код, перейшовши за яким усі бажаючі можуть ознайомитися із цифровим каталогом, він двомовний, тому усі охочі навіть з-за кордону можуть ознайомитися із роботами представниць наївного мистецтва і наших землячок сестер Гоменюк, — розповідає менеджерка проєкту Тетяна Поліщук. — Вся ця продукція була реалізована в межах проєкту, поширена серед учасників майстер-класів.
Альбоми-розмальовки команда проєкту «Диво на стіні» передала в уманські школи
— Також були виготовлені альбоми-розмальовки за мотивами розписів сестер Гоменюк і близько 780 передано Управлінню освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради для розповсюдження серед першокласників місцевих закладів загальної середньої освіти. Інша сувенірна продукція була поширена під час заходів проєкту на День Незалежності, День міста і під час відзначення 100-річного ювілею Софії Гоменюк.
— А також на Всеукраїнському фестивалі туристичних маршрутів та народних художніх промислів «Мандруй Україною», що проходив 22-24 серпня в м. Київ. Наші сувеніри, особливо екосумки із зображенням картин сестер Гоменюк, набули великої популярності на фестивалі, — розповідає Людмила Гекалюк. — Вироби викликали захват у відвідувачів, тож усі вироби, представлені на фестивалі «Мандруй Україною» розлетілись по різних куточках не лише України, а й світу. Приємно усвідомлювати, що десь далеко в Канаді, Польщі, Румунії люди ходитимуть з нашими сумками.
До участі у проєкті «Диво на стіні» приєдналися уманські художники, які не лише проводили майстер-класи, а й самі писали картини, як Ірина і Софія Гоменюк. Загалом створено близько 20-ти картин за мотивами робіт мисткинь.
Враження від проєкту
— Це настільки потужний проект і настільки своєчасний, необхідний для відродження духовності нації, для відродження нашого мистецтва, відродження духу Уманщини. Це надзвичайно важлива подія. Дуже гарні проводяться майстер-класи, дуже багато залучається бажаючих до цього проекту. І я думаю, що буде дуже хороший результат, — висловилася про проєкт «Диво на стіні» художниця, член національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужена майстриня народної творчості України Олена Поліщук.
— Під час реалізації проєкту ми дізналися дуже багато про самих жінок. Мешканці нашого міста та Уманщини, дізнавшись про «Диво на стіні», самі писали коментарі у Фейсбуці і в рамках проєкту нам вдалося зібрати спогади про Ірину та Софію Гоменюк, які раніше не були опубліковані. Працюючи з картинами мисткинь, ми почали детальніше вивчати їхні розписи і живопис. Квіти на їхніх роботах фантастичні, але їм вдавалося гармонійно компонувати поряд із квітами і постаті людей, фантастичних звірів, птахів, — говорить керівниця проєкту Наталія Білоус.
— Для Умані велика честь, що випустили електронний каталог і є можливість у іноземців ознайомитися із нашою творчістю та більше побачити, — говорить про творчість сестер Гоменюк уманська художниця Людмила Найдюк. — Деякі картини сестер Гоменюк навіть, на мою думку, перекликаються із творчістю Ван Гога. Я думаю, що для світу це буде велике відкриття. Дуже добре, що ми пам’ятаємо про художниць і зберегли їхні картини.
— Це перший проєкт для нашої громадської організації, який нам вдалося вибороти і реалізовувати в нашому місті. Це нелегкий процес, але надзвичайно цікавий. І коли ми реалізовували його, то дізналися надзвичайно багато цікавої інформації. Ще на етапі написання проектної заявки одним із наших посилів до громади був такий вислів: «Маленькі міста — великі люди». І дійсно ми переконалися, що в маленьких містах є стільки скарбів нематеріальної культурної спадщини, які достойні світового рівня і достойні того, щоб бути представленими не лише локально у маленькому містечку. Ці роботи достойні того, щоб бути представленими далеко за межами нашої країни в межах світового культурного простору. І ми намагалися зробити усе можливе, щоб про роботи сестер Гоменюк дізналися за межами нашої країни, — додає Тетяна Поліщук.
— Це наше коріння і ми повинні його знати, бо як не знатимемо коріння, то гілки не розів’ються так як потрібно. Я вважаю, що таких проєктів як «Диво на стіні» повинно бути більше, ніж один, навіть кілька підряд. Так люди будуть знайомитися із цією творчістю і будуть знати її. Наприклад, десь побачать картинку і скажуть: «О, так це ж сестри Гоменюк!». Вони можуть не знати Ірина чи Софія намалювали ту картину, але знатимуть, що це — сестри Гоменюк. І це вже добре! Це наша культурна спадщина», — поділилася своїми думками художниця і доцент кафедри образотворчого мистецтва УДПУ Олена Семенова Олена Семенова.
Проєкт «Диво на стіні» реалізується ГО «Світ компетенцій» в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму, у співпраці з Уманським краєзнавчим музеєм, Управлінням освіти та гуманітарної політики, відділом економічного розвитку, транспорту та інвестицій Уманської міської ради.
