Школярки із Сєвєродонецька взялися відновлювати Луганщину після масштабних пожеж, що сталися влітку 2020 року. Молодь Нью-Йорка відремонтувала палату у дитячому відділенні лікарні на Донеччині. А 14-літній підліток з Краматорська створив для прогулянок містом онлайн-застосунок із квестом.
За даними державного порталу «Децентралізація», в Україні проживає приблизно 11,5 мільйонів молоді — людей віком від 14 до 35 років. Вони складають майже 30% населення країни, і є чи не найбільшою її рушійною силою. Попри те, що молоді люди все ще активно покидають країну у пошуках кращого життя, є й ті, хто залишається, щоби робити свій дім кращим та власним прикладом довести, що в Україні можна розвинути абсолютно всі напрямки активістського руху.
Розповідаємо п’ять історій про молодіжні ініціативи зі Сходу, які можна реалізувати також у нашому місті.
Молодь Нью-Йорка зробила ігрову кімнату у лікарні
Відколи Новгородське на Донеччині стало Нью-Йорком, до селища міського типу, що розташоване поблизу Торецька, було прикуто чимало уваги. Втім насправді населений пункт повинен славитися не тільки перейменуванням — тут живуть завзяті активісті, які обрали залишитися у прифронтовій зоні, і щодня робити її кращою.
Так, усього за місяць активісти з молодіжної громадської організації "Ініціативна молодь українського Нью-Йорка" придумали і реалізували проект, завдяки якому одна з палат педіатричного відділення Торецької міської лікарні змінилася і стала ігровою кімнатою.
"Ідея зробити комфортною хоча б одну палату нам прийшла, коли ми проходили навчання по обласному проекту "розбудова мережі центрів молодіжного волонтеріату у ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ", який проводив Донецький обласний дитячо-молодіжний центр. Тоді організатори поставили кожній команді завдання вирішити якусь локальну проблему", — розповідає голова організації Христина Шевченко.
Щоб визначити больові точки громади, молодь провела опитування. І найбільш емоційними були відгуки від мам, яким доводилося лягати з дітьми у стаціонар лікарні у Торецьку, що поблизу Нью-Йорку.
“Один підприємець, — каже Шевченко, — дав нам шість мішків стартовою шпаклівки, будівельні магазини дали нам чотири мішки фінішної шпаклівки, ґрунтовку. Можна сказати, що будматеріали зібрали по руках "натурою".
Паралельно з цим активісти проводили публічні акції зі збору коштів. Виходили на вулиці Нью-Йорка і Торецька, спілкувалися з місцевими мешканцями: розповідали їм про проблему і пропонували підтримати проєкт грошима або матеріалами.
"За зібрані кошти ми купили ґрунтовку і зробили натяжну стелю. Всі закупівлі проводилися офіційно, з чеками. Ці чеки ми і зараз зберігаємо та готові у будь-який момент надати, але поки ніхто не просив відзвітувати. Загалом проєкт обійшовся приблизно у 40 тисяч гривень", — підсумовує активістка.
Дівчата з Сєвєродонецька відновлюють згорілий ліс
Події літа та осені 2020 року вразили всю Україну. У пожежах, що захопили Луганщину, померли п’ятеро місцевих жителів, ще 233 людини постраждали. Полум’я забрало десятки будинків у селі Смолянинове та дачному селищі Вовче Озеро. Згоріли десятки гектарів лісу, а орієнтовний розмір збитків, завданих тільки від втрати лісових насаджень, перевив 450 мільйонів гривень.
16-річні школярки із Сєвєродонецька, Софія Іоніна та Дарина Позднякова, були свідками тих подій. Дівчата були вражені масштабами трагедії, і вирішили допомогти відновити на рідній Луганщині хвойний ліс. Школярки подалися проєкт на конкурс “UPSHIFT Україна”, й стали його фіналістками.
"Коли нас назвали, ми були просто у шоці. Не очікували, припустити навіть не могли, що наш проєкт відберуть. Тоді думали тільки про те, щоби все вийшло", — розповідає Дарина.
Спочатку авторки ідеї пройшли курс тренінгів від організаторів конкурсу, переглядали минулі програми, працювали з ментором. Проєкт а перших етапах передбачав висадку хвойних дерев на околиці Сєвєродонецька, але потім, за рекомендацією міської ландшафтної дизайнерки Наталії Зубань, школярки також вирішили висадити у міському парку 30 саджанців яблуні Недзвецького.
У своїй роботі активістки тісно співпрацювали з комунальним підприємством "Зелене господарство" і Сєвєродонецьким лісництвом. Там їх навчили поводитися з саджанцями ялини, правильно вибирати місце для посадки і доглядати за рослинами. Всього на околиці міста разом з друзями Софія та Дарина висадили понад 1000 дерев. Загальна вартість проєкту склала 60 тис. грн.
Екоакції від молоді у Кременній
Молодіжна громадська організація "Чарівний пендель" з'явилася у Кремінній Луганської області влітку 2020 року. За цей час її засновники провели близько десятка еко-акцій.
Голова організації Микита Горбатенко вчиться на другому курсі Кремінського медичного коледжу. Хлопець планує пов'язати з життя з медициною, проте, точно ще не вирішив, де саме буде застосовувати свої знання.
Про проблему стихійних звалищ жителі Кремінної вже кілька років пишуть у соцмережах і на сайті міської ради у розділі "Розумна Взаємодія". Інформація про проблему подається і обговорюється містянами з різних ракурсів. Хтось робить акцент на тому, що люди самі засмічують своє місто, а хтось висловлює побажання, щоби звалище скоріше прибрали.
Місцеве комунальне підприємство "Кремінна-Комунсервіс" на своїй сторінці у Фейсбуці показує, що така робота ведеться. Але результативність цієї роботи низька, вважають члени молодіжної громадської організації "Чарівний пендель".
Назва організації, на думку хлопців, найкраще відображає адресований одноліткам посил: досить плисти за течією, потрібно самим впливати на події.
"На" Чарівний пендель "нас надихнула авторка арт-групи" Фабрика свята "і дитячого розважального центру" Мозаїка ", соціальна підприємиця Олеся Ізуіта, яка багато мотивує молодь Кремінній до розвитку і самореалізації. Установчі збори ми провели у червні. На них прийшли приблизно 20 чоловік, практично всі вони стали членами нашої організації, — розповідає Микита Горбатенко. — Частина хлопців, у тому числі і я, були з команди аніматорів "Фабрика свята". Нашій арт-групі часто доводиться проводити свята в парку і на пляжі, тому ми постійно звертали увагу на те, як там багато сміття. Вирішили своїми силами прибрати хоча б ці локації. Спробували і зрозуміли, що роботи тут багато, йпотрібно організовувати щось більш масштабне. Так у нас з'явився волонтерський проект "Кремінна — найчистіше місто Луганщини". Ми вирішили провести кілька акцій з прибирання сміття. Планували їх тільки до осені, але, по суті, все триває і зараз".
Мовою цифр
Тільки 16,7% молодих українців беруть участь у соціальному житті своїх громад. При цьому у дитячих чи молодіжних громадських організаціях є всього 2,4% тінейджерів. А 56% молоді України не знають, не цікавляться або не виявляють бажання брати участь у суспільному житті. Така статистика наведена у концепції державної програми "Молодь України", що має реалізовуватися до 2025 року. У новому спецпроекті "Молодь покаже" ми розповідаємо про реальні кейси зі Сходу, коли школярі та студенти самі створюють важливі й цікаві для громади проєкти.
Спортпростір "Ximikdrom" створила школярка у Слов'янську
Активна молодь Слов'янська не мала екстрим-парку, де можна кататися на скейтах, самокатах, роликах і трюкових велосипедах. Улюбленими видами спорту підлітки могли займатися, хіба, на травмонебезпечних об'єктах - дорогах, сходах та інших елементах міської інфраструктури.
Вирішити цю проблему допоміг проєкт "Спортпростір Ximikdrom", ідею якого подала тепер 17-річна учениця слов’янської школи №10 Юлія Кищенко. Дівчина написала і захистила проєкт у 2020 році на конкурсі Бюджету участі.
"На початку 2020-го, коли почалася інформаційна кампанія перед новим конкурсом, мене попросили допомогти з роздачею флаєрів, на яких городян запрошували на зустріч з авторами торішніх проектів-переможців. З цікавості я теж пішла на цей захід і зустріла там, активістів, які почали налаштовувати мене на те, щоб я також написала проект", — розповідає Юлія Кищенко.
Зважившись, зрештою, брати участь у конкурсі, дівчина зловила себе на думці, що у парку біля її будинку є площини для дітей, але немає нічого для молоді. Ідея ж проєкту прийшла з подачі брата, який зі своїми друзями любить кататися на скейтах, самокатах і байках, але для цього у сквері не було умов. Проект Юлія назвала "Спортпростір Ximikdrom".
"Ми розпитували дітей про те, що б вони хотіли бачити на скейт-майданчику, як вони це бачать, а потім почали шукали виробників обладнання для таких спортмайданчиків, зв'язувалися з ними і дізнавалися, чи можемо реально вкластися в бюджет", — каже авторка проекту.
В результаті видаткова частина проекту вийшла такою:
— покриття і підготовчі роботи — 140 тис. грн,
— придбання, доставка та монтаж спецобладнання — 187 тис. грн.
Для комплексу купили фігури, як-то квотерпайп (розгінна гірка), ейрбокс (трамплін для виходу на трюки у повітрі), фанбокс (коробка з трампліном, горизонтальною частиною і скатом) і елементи ковзання — прямий круглий рейл (металева рейка) і грайнд-бокс ( коробка з металевими гранями). Решта 3 000 грн пішли на виготовлення і розміщення тематичного банера.
Застосунок "НеНудне місто"
Щоби зацікавити мешканців Краматорська гуляти містом, 14-річний Єгор Попович зібрав команду й створив мобільний додаток із квестом. У соціальних проектах хлопець вперше взяв участь, коли йому було всього дев’ять років. За словами Єгора, до цього його спочатку підштовхнули батьки, а пізніше він і сам зрозумів, наскільки корисною є соціальна робота.
"Ідея створити додаток "НеНудне місто" у мене виникла на другому етапі школи громадського проєкту "Агенти змін", яку щорічно проводить Мала академія наук України. Одним із завдань було створити свій локальний проект, і я став думати, що я можу зробити, — розповідає Єгор Попович. — Шукаючи тему, звернув увагу, що багато жителів міста погано орієнтуються у цікавих локаціях. Я розпитував своїх друзів, знайомих, які круті місця вони знають у місті. Називали два-три найбільш масштабних об'єкти: площа, парки Ювілейний і Пушкіна і, в принципі, все. Тоді я і вирішив, що це перспективна тема, над якою було б цікаво попрацювати".
Так народилася ідея зробити карту Краматорська, на якій будуть відзначені цікаві для відвідування локації: скульптури, мурали, пам'ятники архітектури, просто красиві місця.
"Спочатку я думав, що це буде паперова карта, яку ми будемо поширювати серед жителів міста. Але пізніше прийшло розуміння, що треба робити карту більш технологічною, тому зупинився на варіанті з мобільним додатком", — говорить Єгор.
Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
