Волонтерський рух в Дрогобичі популяризує Богдана Турів — Агентка волонтерства, яка співпрацює з Українською волонтерською службою. Зараз вона проходить дев'ятимісячний освітній курс від УВС, щоб потім впроваджувати волонтерство на локальному рівні у Дрогобичі. Як Богдана почала волонтерити, що це їй дає та як долучитися до спільноти читайте в нашому матеріалі.
Хвиля активного волонтерського руху в Україні припала на 2014 рік, коли українці мобілізували свої сили, щоб допомогти армії. Пізніше до волонтерства почали долучатися студенти та школярі, а сам вид діяльності розвинувся й в інших сферах: екологічній, зоозахисній, соціальній, гуманітарній тощо.
Богдана родом із Хуста. В Дро переїхала вчитися в педагогічному університеті, після чого залишилася працювати в дитячому садку. Веде книжковий блог та мала власний проєкт (наразі на паузі) «Пустий рюкзак», метою якого було показати студентам, що подорожувати можна дешево. Дівчина каже, що відчуває себе «ціннісно та ментально наполовину дрогобичанкою».
Богдана почала волонтерити з 13-ти років — перший досвід отримала у міському самоврядуванні в Хусті: влаштовували різні акції, допомагали безпритульним, реалізовували корисні проєкти. Дівчина каже, що долучалася до всього, адже все було цікавим.
Спочатку Богдана шукала організацію, де можна було би більше дізнатися про саме волонтерство, адже вважає, що знає замало теорії.
«Просто шукала в гуглі можливість — так дізналась про Українську волонтерську службу. На сайті була кнопка «Долучитися до команди», я натиснула і відкрився телеграм-канал, де публікували можливості для волонтерів. Але я хотіла зрозуміти, хто ці люди. До того ж мене зацікавило, чому вони мають однакові аватарки — у чорних світшотах з надписом «Твори добро, бро». Це було однією з моїх мрій — познайомитися з цими людьми», — ділиться Богдана.
Наступною мрією Богдани було бажання стати частиною команди, щоб філіал служби з’явився в Дрогобичі. Богдана заповнила форму, і на свій День народження отримала лист, що пройшла на курс «Агенти волонтерства».
З того часу Богдана разом з іншими волонтерами встигла втілити в Дрогобичі кілька проєктів: організували волонтерські вечірки, на яких розповідали про волонтерство, стереотипи та курс «Агенти волонтерства»; провели толоки на Солеварні та вулиці Зарічній; реалізували вперше плогінг — біг із збиранням сміття; збирали одяг, взуття та речі гігієни для безпритульних; в Центрі дивовижних долонь розфарбовували вишиванки із людьми з інвалідністю. Зараз працюють над запуском волонтерського табору «Вгору camp» у Дрогобичі та Дрогобицькій ОТГ.
Чому Богдана цим займається? Через відчуття, що вона може бути корисною, що може взаємодіяти зі світом.
«Волонтерство — це про відповідальність. Ми не тільки маємо споживати те, що нам дає цей світ, але й віддавати йому щось. Це про те, що якщо я бачу, що є проблема, я не пишу у фейсбуці звинувачення, а бодай мінімально виправляю її», — розповідає дівчина.
Однак, попри позитивні відчуття, у волонтерів трапляється емоційне вигорання.
«Волонтери не можуть змінити ситуацію глобально. Ми можемо надати допомогу, але коли повертаємося додому, то та людина, якій ми допомогли, все одно залишається зі своїми проблемами. Також є вигорання через те, що люди не сприймають волонтерство.
Але я успішно вийшла заміж, вивчилася, знайшла роботу, і волонтерство цьому не перешкоджало. Але є люди, які не розуміють цінність цього. Вигорання може статися, якщо забагато активностей. Треба робити паузи, щоб перезарядитися, переключитися на іншу діяльність», — зауважує волонтерка.
Також впоратися із вигоранням допомагає спільнота однодумців. У Дрогобичі їх кількість поступово збільшується.
«У Дро є багато активних людей, які самі не знають, що є активними. Я бачу, як в спільноту приходять люди без досвіду, а потім їх неможливо зупинити - починають знаходити можливості швидше за мене. В цього міста є потенціал — потрібен лише час та можливості. Ми проводили уроки волонтерства в школах, і зрозуміли, що серед школярів є зацікавленість у волонтерській діяльності», — ділиться Богдана.
Волонтерство варто почати з пошуку людини чи організації, яка розповість про можливості в місті. Наприклад, долучитися до телеграм-каналу УВС та слідкувати за можливостями, які вони пропонують дрогобичанам.
«Добровільна — бо ніхто не може змусити щось робити. Безкоштовна — ніхто не оплачує працю, все має бути за покликом серця. Суспільно-корисна, адже спрямована ни тих, кому це потрібно. Це офіційне визначення волонтерства. Але якби я пояснювала своїм знайомим, що це, то просто сказала би: якщо ти хочеш допомагати комусь, то займайся волонтерством. Бо волонтерство — це допомога і добрі справи», — підсумовує дівчина.
